 ≤нтерв`ю з “арасом омпан≥ченком про
перспективи традиц≥йного музикуванн¤ на автентичних сп≥воцьких ≥нструментах
“: ÷е не т≥льки мо¤ думка, а й думка, скаж≥мо, ушпета ¬олодимира, пол¤гаЇ в тому, що треба створити систему, це перше, те що треба певною м≥рою зм≥нити систему осв≥ти, етномузичноњ осв≥ти.. дуже коротк≥ певн≥ позиц≥њ перегл¤нути ≥ зм≥нити систему музичноњ осв≥ти в ”крањн≥... себто ввести ¤кщо не ≥нструменти, скаж≥мо, в≥д початкових музичних шк≥л, а пот≥м ввести це в музичн≥ там училища викладанн¤ на цих музичних ≥нструментах ≥ в консерватор≥њ, це теж н≥чого, скаж≥мо так не м≥н¤Ї, бо в нас не маЇ соц≥альноњ бази дл¤ того, що коли люди будуть виходити, випуст¤ть, напруд¤ть, знову ж таки наплод¤ть цих цих бандурист≥в на старосв≥тських ≥нструментах, ¤к≥ не будуть мати глибокоњ осв≥ти там ≥нтелектуальноњ, розум≥ти, що це за ¤вище, тобто вони будуть вс≥ добре грати на цих ≥нструментах ≥ все ≥нше, але це буде знову ж таки, формал≥зм, це буде формальне мистецтво без отоњ глибини ≥ таке ≥нше ¤кщо це ввести в систему сучасноњ музичноњ осв≥ти.
ѕотр≥бно, значить потр≥бно, перша позиц≥¤ - це немаЇ соц≥альноњ бази, це мистецтво соц≥ально непотр≥бне, тобто от ¤ка проблема, а ¤к це зробити, тобто соц≥ально невостребуване воно не маЇ п≥д собою, в ц≥й систем≥ культури воно ¤кби потр≥бне, тому шо ну ¤кщо њхати на ¤к≥сь фестивал≥ м≥жнародн≥ - старовинного фольклору в ™вроп≥, або ж в јз≥њ то люди, то люди, ц≥ крањни показують своЇ автентичне мистецтво а наш≥ шо везуть, то це мистецтво , ¤ не хочу називати, совкове, шароварництво. читати повн≥стю>>
¬олодимир ушпет про сучасний стан кобзарського мистецтва*
- ѕане ¬олодимире, ¤к≥ проблеми конкурсу, на вашу думку, варто зазначити, щоб уникнути њх наступного разу, адже, спод≥ваЇмось, що в≥н претендуЇ на повторенн¤ ≥ розвиток.
: Ќайб≥льш ц≥каве в цьому конкурс≥, на м≥й погл¤д, - це те, що в ньому була ном≥нац≥¤ автентичного, чи старосв≥тського, чи традиц≥йного виконавства. ÷е, практично, ≥ все, чим конкурс може похвалитис¤.
„ому? “ому, що все ≥нше, а саме: мала к≥льк≥сть виконавц≥в у ц≥й ном≥нац≥њ, говорить про незадов≥льний стан, ¤кий ≥снуЇ в традиц≥йному виконавств≥ - всього с≥м чолов≥к.
≤ це при тому, що конкурс планувавс¤ бури м≥жнародним, адже це вже пот≥м (в ход≥ п≥дготовки) зм≥нили статус на нац≥ональний. ≤ така мала к≥льк≥сть св≥дчить про те, що в традиц≥йному виконавств≥ справи дуже поган≥.
÷е ж саме можна сказати ≥ стосовно ≥нших ном≥нац≥й - так би мовити, сучасна бандура (чолов≥че, ж≥ноче ≥ ансамблеве виконавство). “еж, скаж≥мо, н≥чого ц≥кавого там не в≥дбулос¤, хоча цей напр¤мок п≥дтримуЇтьс¤ державою прот¤гом 70-ти рок≥в. Ѕо фактично з часу створенн¤ академ≥чного ≥нструменту (30-т≥ роки ’’ст.) держава спонсоруЇ його розвиток.
јле серед чолов≥к≥в перше м≥сце зайн¤ли представники академ≥чноњ школи - школи √ерасименка, ¤к≥ виконували репертуар 20-х рок≥в (твори Ўтокалка, ’откевича) тобто це Ї поверненн¤ на стор≥чч¤ назад з часу створенн¤ цього академ≥чного мистецтва. ѕро д≥воче виконавство - те ж саме. ќце академ≥чне верещанн¤ абсолютно непритаманне дл¤ украњнськоњ п≥сн≥. ƒореч≥, украњнськоњ п≥сн≥ ¤к такоњ, чистоњ, практично не було. Ќатом≥сть були ¤к≥сь романсов≥ викрутаси. Ѕуло важко зрозум≥ти характер твору - чи сумна, чи весела п≥сн¤. Ѕо це академ≥чне виконанн¤ н≥велюЇ характер п≥сн≥, а на перше м≥сце ставить тембр голосу. ≤ (ц¤) манера виконанн¤ б≥льш п≥дходить дл¤ оперного, камерного мистецтва, але аж н≥¤к не дл¤ народноњ п≥сн≥.
*–озмова з ¬олодимиром ушпетом ( ) п≥сл¤ ¬сеукрањнського конкурсу бандурист≥в ≥м. итастого
10 березн¤ 2003 р.
читати повн≥стю>>
¬≥ктор ћ≥шалов. ѕроблеми, пов'¤зан≥ з автентичним кобзарським виконанн¤м
–ух до автентичного виконанн¤ музичних твор≥в виник, коли профес≥йн≥ музиканти та музикознавц≥ почали виконувати музичн≥ твори, щоби ¤кнайб≥льше насл≥дувати њхнЇ звучанн¤ в перв≥сному виконанн≥, тобто, так ¤к ц≥ твори звучали коли вони ориг≥нально були створен≥. ÷ей рух мав своњ початки у виконавськ≥й практиц≥ музикант≥в, ¤к≥ грали музику епохи середн≥х в≥к≥в, в≥дродженн¤ та бароковоњ музики але ≥ згодом почали цей п≥дх≥д застосовувати ≥ до музики класичного та романтичних пер≥од≥в. ” нас час цей рух перекинувс¤ на виконавц≥в народноњ музики.
—творилис¤ два основн≥ напр¤ми ¤к≥ музиканти-автентики почали застосували:
а) використовуванн¤ ≥сторичних ≥нструмент≥в
б) досл≥джуванн¤ ¤к саме ц≥ твори виконувалис¤ в ориг≥нал≥ в
певному пер≥од≥ та рег≥он≥.
читати повн≥стю>>
јндр≥й Ѕр≥цин. ћахл≥н ѕетро,
–уда ќлена*
—учасн≥ еп≥чн≥ виконавц≥ та автентична кобзарська традиц≥¤ в ”крањн≥
¬≥д самих початк≥в свого ≥снуванн¤ фольклористика скеровувала свою увагу переважно на ¤вища, ¤к≥ в≥дход¤ть у минуле. ћожливо, одн≥Їю з головних причин цього було те, що ¤к наукова дисципл≥на вона виникла на хвил≥ романтичного п≥днесенн¤. ћи ж у цьому пов≥домленн≥ хочемо розгл¤нути сучасне ¤вище, ¤ке поки ще не привернуло належноњ уваги фольклорист≥в. …детьс¤ про еп≥чне виконавство, викликане до житт¤ нац≥ональним п≥днесенн¤м в ”крањн≥ ≥ пов'¤зане з питомою кобзарською традиц≥Їю, ¤ка припинила своЇ активне функц≥онуванн¤ ще на початку XX ст.
ѕогожого л≥тнього дн¤ на вулиц¤х иЇва можна побачити сп≥вак≥в-бандурист≥в. Ќауковц≥ часто вважають так≥ ¤вища вторинними, не вбачають в них про¤в≥в спонтанного й автентичного процесу продовженн¤ традиц≥њ, а в аудитор≥њ слухач≥в панують р≥зн≥ погл¤ди - в≥д ц≥лком байдужого ставленн¤ до в≥двертого захопленн¤. ћи не спод≥ваЇмос¤ дати в≥дпов≥д≥ на вс≥ питанн¤, пов'¤зан≥ з оц≥нкою творчост≥ сучасних виконавц≥в-бандурист≥в, проте нам видаЇтьс¤, що дл¤ того, аби зрозум≥ти, чи належать вони до традиц≥йноњ культури ≥ ¤ке м≥сце в н≥й пос≥дають, необх≥дно спершу зрозум≥ти характер њх творчого мисленн¤ в процес≥ виконанн¤, т≥сно пов'¤заний з њх соц≥альним становищем та ставленн¤м до виконавства.
*ћ≥жнародна наукова конференц≥¤ присв¤чена пам'¤т≥ ‘. олесси та ј.Ћорда. ињв 8-14 вересн¤ 1997 року.
читати повн≥стю>>
|
|
|
|
