¬≥ктор ћ≥шалов. ѕроблеми, пов'¤зан≥ з автентичним кобзарським виконанн¤м

   –ух до автентичного виконанн¤ музичних твор≥в виникло коли профес≥йн≥ музиканти та музикознавц≥ почали виконувати музичн≥ твори щоби ¤кнайб≥льше насл≥дувати њхнЇ звучанн¤ в перв≥сному виконанн≥, тобто, так ¤к ц≥ твори звучали коли вони ориг≥нально були створен≥. ÷ей рух мав своњ початки у виконавськ≥й практиц≥ музикант≥в ¤к≥ грали музику епохи середн≥х в≥к≥в, в≥дродженн¤ та бароковоњ музики але ≥ згодом почали цей п≥дх≥д застосовувати ≥ до музики класичного та романтичних пер≥од≥в. ” нас час цей рух перекинувс¤ на виконавц≥в народноњ музики.
—творилис¤ два основн≥ напр¤ми ¤к≥ музиканти-автентики почали застосували:
а) використовуванн¤ ≥сторичних ≥нструмент≥в
б) досл≥джуванн¤ ¤к саме ц≥ твори виконувалис¤ в ориг≥нал≥ в певному пер≥од≥ та рег≥он≥.
јвтентичне виконанн¤ в пор≥вн¤нн¤ з традиц≥йним виконанн¤м ѕереважна б≥льш≥сть виконавц≥в ¤к≥ грають автентично не намовлюють що це вони робл¤ть ¤к зас≥б в≥дкриванн¤ б≥льш артистичного виконанн¤ старовинноњ музики. —учасне музичне виконавство побудовано на поступове удосконаленн¤ конструкц≥њ
музичних ≥нструмент≥в ¤к≥ були стаб≥лозован≥ вже в друг≥й половин≥ 19-го стол≥тт¤. ÷≥ ≥нструменти не завжди були розроблен≥ дл¤ найкращого виконанн¤ музики ранн≥х пер≥од≥в. ¬иконавц≥ вивчали своЇ музичне мистецтво та ≥нтерпретац≥ю твор≥в в≥д своњх вчител≥в ¤к≥ були сформован≥ в певних виконавських школах. —тил≥стика виконавських шк≥л була сформована через виконавство певних визначних музикант≥в ¤к≥ впливали на формуванн¤ музичноњ ≥нтерпретац≥ю молодших виконавц≥в. ћанера виконанн¤ певного твору Ї функц≥¤ музичноњ культури ≥ розвивалас¤ та удосконалювалас¤ до того часу.
јвтентичний виконавський рух побудований на основ≥ музикознавчих досл≥джень, досл≥джуючи ≥нструменти та виконавську практику, щоби краще зрозум≥ти суть музичного твору. “аке активне застосуванн¤ знаходженн¤ в≥дносно виконавськоњ практики Ї специф≥ка певних виконавц≥в та музикознавц≥в. „имало сучасн≥ музиканти зац≥кавлен≥ в те що музикознавц≥ в≥дкривають в≥дносно виконавськоњ практики в пер≥од≥ житт¤ певного композитора. „имало з сучасних ≥нструмент≥в можна грати в манер≥ ¤ка приближаЇтьс¤ до виконанн¤ в пер≥од≥ житт¤ даного композитора.
≤нструменти.
Ѕ≥льш≥сть Ївропейських ≥нструмент≥в по¤вилис¤ або були застосован≥ в пер≥од≥ класицизму. ƒе¤к≥ продовжували використовуватис¤, але зм≥нили свою звукову характеристику та де¤к≥ параметри прот¤гом 19-го стол≥тт¤. ѕод≥бний розвиток можна спостер≥гати в мистецтв≥ гри на бандур≥. ѕер≥од трансформац≥њ бандури в≥д народного ≥нструмента кобзарського побуту на концертний ≥нструмент м≥ського побуту був в≥дпов≥дно швидкий.
як≥ ≥снують паралел≥ м≥ж розвитком та удосконаленн¤ концертноњ бандури в≥д народноњ бандури? « переходу бандури в≥д с≥льськоњ кобзарськоњ культури до концертноњ естради ≥нструменти почали робити б≥льшими, з кращими акустичними даними. ѕочали використовувати металев≥ к≥лки ¤к≥ дозвол¤ли легше строњти ≥нструмент але впливало на звук ≥нструмента. Ќа бандурах почали по¤вл¤тис¤ додатков≥ струни. « ≥нструмента на 20-21 струн почали по¤вл¤тис¤ ≥нструменти з повним д≥атон≥чним звукор¤дом на 32-36 струн. Ќезабаром почали по¤вл¤тис¤ бандури з додатковим хроматичним р¤дом струн ≥ к≥льк≥сть зб≥льшилос¤ до 55-58 струн. ѕ≥зн≥ше почали вводити механ≥ку дл¤ швидкого перестроюванн¤ бандури в р≥зних тональностей.  ≥льк≥сть струн зб≥льшивс¤ до 65.
—учасн≥ напр¤ми виконавства на бандур≥:
1) —учасне академ≥чне бандурне мистецтво.
≤снують критики, але теж ≥снуЇ велика група прихильник≥в. ÷е група ЇднаЇ вс≥ дос¤генн¤ академ≥чноњ школи гри на бандур≥. ÷е багато р≥чна робота ћ. ќпришки, ј. Ѕобир¤, ¬.  абачка, ≤. —кл¤ра, ј. ќмельченка, —. Ѕаштана, ¬. √ерасименка та багато багато ≥нших.
2) јвтентичне виконанн¤/ јвтентичне кобзарство
” сучасному вигл¤д≥ напр¤м ¤ку започаткував √еорг≥й  ирилович ≥ ¤ку продовжував ћ. Ѕудник, ћ. “овкайло та  . „еремський.
3) Ѕандурництво (ѕсевдо автентичне виконанн¤)
÷е група ¤ка граЇ на нетрадиц≥йних ≥нструментах, виконуЇ нетрадиц≥йну музику ≥ вважаЇ себе кобзар¤ми (в романтичному значенн≥ цього слова) граючи на романтичне ставленн¤ й необ≥знан≥сть та нерозум≥нн¤ публ≥ки. ÷е у нас в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ називають " ≥тч". (ѕод≥бне спостер≥гаЇтьс¤ тут у  анад≥ де китайську фарфорову посуду з нал≥пками украњнських узор≥в вишивань продають ¤ку традиц≥йну украњнську посуду). ≤ це маЇ своњ прихильники теж, але з часом ц¤ група буде губити свою аудитор≥ю. Ћюди слухаючи цю музику будуть розвивати своњ смаки та знанн¤ в≥дносно цього виду мистецтва, ≥ потихеньку будуть вимагати щось б≥льш ретельн≥ше ≥ згодом п≥дуть або в напр¤м високо-¤к≥сного академ≥чного виконанн¤ або в б≥льш справжнЇ автентичне виконавство.
ѕод≥бно сталос¤ в  анад≥ в≥дносно посуди. ћода на китч вже пом≥н¤лос¤. “ой китч чи китчов≥ параметри ¤к≥ зац≥кавили людей перед тим пом≥н¤лис¤ ≥ п≥шли в б≥к б≥льш автентичного.
¬.  ушпет зараз сидить на пограничч≥ 2-оњ та третьоњ групи. ќдин з його студент≥в грав на величезн≥й "народн≥й" бандур≥ ¤кий доходив до розм≥р≥в „ерн≥г≥вськоњ концертноњ бандури - розм≥р ¤кий не Ї традиц≥йний
—учасн≥ напр¤ми виконавства на бандур≥
„имало мен≥ приходилос¤ думати про конкурс ≥ про ном≥нац≥њ "“радиц≥йн≥ кобзарськ≥ ≥нструменти" й знову ¤ обстоюю що р≥шенн¤ ¤ке ми зробили було правильне. я беру аналог≥ю з тим що робилос¤ тут на «аход≥ у в≥дродженн¤ автентичного виконанн¤ на класичних ≥нструмент≥в.
¬≥зьмемо наприклад фортеп≥анна шкала ≥ пор≥вн¤Їмо сучасн≥ напр¤ми та автентичний напр¤ми й зробимо певну аналог≥ю.
1) –омантичний напр¤м
“ут виконавц≥ грають тв≥р …. —. Ѕаха на ро¤л≥ (переважно в редакц≥њ Ѕузон≥.) Ѕах не мав фортеп≥ано ≥ був обмежений тими виражальними можливост¤ми притаманн≥ ≥нструментом ¤кий в≥н мав. Ѕузон≥ з б≥льш досконалим ≥нструментом зробив редакц≥ю де зазначив педал≥зац≥ю, (в чого в Ѕаха не було), динам≥чн≥ в≥дт≥нки (чого не можна було зробити на клавесин≥). √ен≥¤льн≥сть Ѕаха була знову по ≥накшому в≥дкрита ≥нтерпретац≥Їю Ѕузон≥. ÷е маЇ своњх поклонник≥в - ≥ це теж можна вважати велике мистецтво.
2) јвтентичне напр¤м
а) ÷е пол¤гаЇ на вивченн¤ ≥ гранн¤ твору (Ѕаха скаж≥мо) не на фортеп≥ано, а на автентичному ≥нструмент≥ - в цьому випадку клавесин. јле тут треба ще дал≥ йти ≥ зрозум≥ти - ¤кий самий клавесин? ¬ даному випадку на н≥мецького (а не фрацузького чи ≥тал≥йського типу ¤к≥ дещо в≥др≥зн¤ютьс¤).
¬≥дносно конструкц≥њ ≥нструмент≥в, треба пам'¤тати що удосконаленн¤ скаж≥мо клавесину не йшло р≥вном≥рно, що в певних роках були певн≥ ≥нструменти. “реба пам'¤тати що в пунктах де ≥снували прогресивн≥
—учасн≥ напр¤ми виконавства на бандур≥
традиц≥њ були б≥льш досконал≥, й сучасн≥ ≥нструменти, а в пунктах де не були ц≥ традиц≥њ напевно мистецтво було в≥ддалено.
б) “реба зрозум≥ти автентичн≥ прийоми, (використовуючи стил≥стичну орнаментику й агог≥ку виконанн¤ ≥ т.д.) й треба зрозум≥ти це в рег≥ональному в≥дношенн≥. “≥ прийоми ¤к≥ були попул¤рн≥ в Ќ≥меччин≥ могли не вживати або по ≥накше робити у ‘ранц≥њ.
в) —тр≥й ≥нструмента на ј=41 5 на не ј=442 ¤к зараз в ™вроп≥ прийн¤то. ≤ ¤ку темперац≥ю?
“аке автентичне виконанн¤ маЇ ≥ св≥й чар дл¤ певноњ аудитор≥њ.
“реба ще й додати що шл¤х до в≥дродженн¤ автентичного виконанн¤ був важкий й довгий. я пам'¤таю коли в ун≥верситет≥ вчивс¤ що були закиди що автентики - "÷е т≥льки поган≥ виконавц≥, ¤к≥ на сучасних ≥нструментах та з сучасною музикою не дають ради, й обірунтовують своЇ виконанн¤ писанинами".
¬се ж таки автентичне виконавство й зац≥кавленн¤ в автентичн≥ виконанн¤ росло ≥ можна тепер дивуватис¤ ¤к за останн≥ 70 рок≥в вона розвивалас¤.
ўе ≥снуЇ 3) ѕсевдо автентичне виконавство.
¬ ц≥й теч≥њ ¤ка в св≥й час була попул¤рна (переважно у ‘ранц≥њ) в 30-40-их роках вже майже повн≥стю завмерла. ‘ранцузька ф≥рма "–lеуеl" нав≥ть виробл¤ла концертн≥ клавесини розм≥ру ро¤л¤ щоби могутн≥ше звучали на концертн≥й естрад≥. ¬икористовували стр≥й ј=440 (бо ¤рче звучало) ≥ вс¤ке удосконаленн¤ в ≥нструментах. ≤ н≥бито поЇднанн¤ сучасних удосконалень ≥ автентичного звуку було би прогресивна теч≥¤ але на жаль вони не задовольнили н≥ слухацькоњ аудитор≥њ сучасноњ класичноњ музики н≥ автентик≥в, ≥ без п≥дтримки аудитор≥њ ц¤ теч≥¤ усп≥х≥в немала й потихеньку зникла.
¬ихованц≥ ¬.  ушпета волод≥ли чистою техн≥кою, гарними голосами, професй≥ною сцен≥чною п≥дготовкою й колосально в≥дтворили зразки ¤к≥ були на папер≥ заф≥ксован≥ фолклористам 100-150 рок≥в тому, але на папер≥ були заф≥ксован≥ т≥льки гол≥ ноти, ≥ так вони ц≥ твори виконали. „исто, акуратно, але без знанн¤ кобзарськоњ стил≥стики - ц≥ преправи ¤к≥ перетворюють виконанн¤ в≥д чогось так соб≥, на щось супер. “ут не суть ск≥льки нот ти заграЇш за певну к≥льк≥сть секунд ≥ ¤к чисто ти њњ заграЇш. ћузика - справжн¤ музика, лежить м≥ж нотами. ÷ього була найб≥льша нестача у цих молодих виконавц≥в ≥ ¤ з ним добру годину це показував ≥ по¤снював. Ќа цю сцен≥чн≥сть ≥ в≥дхиленн¤ в≥д автентичне виконанн¤ звернули увагу проф. ћац≥Ївський ≥ проф. яремко. якщо будемо знову йти "вдосконалювати" за сцен≥чними м≥рками "автентичне кобзарство" то це рано чи п≥зно заведе в глухий кут.
«а те смак автентичного виконанн¤ ¤ найб≥льше ≥з ус≥х чув у  ост≥ „еремського. ¬≥н вс≥ "преправи" використував у свойому виконанн≥. ÷е в≥н вивчив ≥ т≥льки м≥г вивчити в≥д глибокого слуханн¤ запис≥в кобзарських корифењв. ќральним способом - автентичним способом вивченн¤. ѕричому, в≥н мен≥ особисто на сцен≥ показав принайм≥ 3 р≥зн≥ м≥кро-стил≥ виконанн¤. ¬ одному твор≥ в≥д надзвичайно в≥дтворив (м≥м≥кував) виконанн¤ √. “каченка так що ¤ мус≥в добре подумати чи це не √еорг≥й  ирилович граЇ чи н≥. ¬ ≥ншому твор≥ (здаЇтьс¤ в дум≥ про б≥дну ¬дову) в≥н мен≥ так нагадав виконанн¤ ™. ћовчана що ¤ був здивований, а в ≥ншому твор≥ стиль ѕарфиненка дуже в≥дчувавс¤. - “ри р≥зн≥ м≥кростил≥ виконанн¤ в одному виступ≥.
яке це дл¤ мене було багацтво.
я в повн≥й поваз≥ до ≥нших професор≥в, але не думаю чи академ≥чн≥ бандуристи цього розум≥ють ≥ можуть повн≥стю оц≥нити.
” «ахарц¤ кобзарськоњ стил≥стики теж було, хоч нажаль менше чим у  ост≥, ≥ мен≥ дещо не сподобилас¤ сцен≥чн≥сть у де¤ких п≥сень а найб≥льше у п≥сн≥ "ѕо дороз≥ жук, жук", але за те ч≥тк≥сть виконанн¤, та в≥дшл≥фован≥сть в голос≥ в поЇднанн≥ з ≥нтерпретац≥њ думи давало своЇ.
–≥зниц¤ м≥ж  ињвських хлопц≥в ≥ ’арк≥вських була пом≥тна. ¬она була така ¤к дл¤ дегустера р≥зниц¤ м≥ж дешевим вином (–кац≥телл≥ за 1.28 крб) ≥ гарне витримано французьке ф≥рмове вино.
¬ майбутньому перспектива вельми ц≥кава. ¬же монопол≥¤ академ≥чних бандурист≥в переламлена. “епер створилос¤ плюрал≥зм. Ѕудуть чимало диспут≥в в≥дносно сотн≥ р≥зних речей, але тепер в≥дчуваЇтьс¤ що буде д≥алог ≥ буде разом з цим ≥ розвиток. « часом, науковим способом буде доказано правильний шл¤х розвитку бандури не т≥льки академ≥чним але ≥ традиц≥йними шл¤хами ≥ ц≥ шл¤хи ¤к≥ ви¤вл¤тьс¤ в майбутньому будуть т≥льки збагачувати широку пал≥тру украњнськоњ музики.

<<назад